Сонечко зайшло,
Закінчився день,
Вечір проминув,
Пора настала для пісень.
Із тугою співає вовк
На місяць високо у небо,
Десь жаби квакають гуртом,
І диригента їм не треба.
Немов скрипки взяли у руки,
Завели пісню цвіркуни.
Надвір, під музику таку,
Босоніж вийдеш залюбки.
Лежиш в траві й душею чуєш,
Як лунають із неба пісні,
Немов оркестр – зірки,
А місяць – мов соліст.
Співзвуччя грізних й ніжних звуків
Звучить ще краще, як закриєш очі.
І ти уже не тут, а між зірками,
Скачеш на коні в глибини ночі.
16. 03. 1999р.
