Вже недалеко новий рік,
Останній рік двадцятого століття,
(Черговий рік цього тисячоліття)
Вже сниться-мариться усім
Барв новорічних розмаїття.
Але це “близько” лиш умовно:
Сьогодні тільки жовтень ще почався.
Але біжить час невгамовно,
Немов вода тікає поміж пальці.
У подруг, друзів, вірних і не дуже,.
На свято-бучу гроші відкладаються.
Хто з радістю, хто з сумом, хто байдуже,
А на шампанське з тортом назбирається.
А я і ти…На Новий Рік зустрінемось.
У той же час, немов ми телепати,
Десь так, щоб недалеко вже від півночі,
Ми вийдемо у центр погуляти.
І ти, мене одну-саму побачивши,
З очима мокрими, хоча й від щастя,
Підійдеш, ніби ми змовлялись про побачення,
Обнімеш, як удар годинника роздасться.
А я… Чого це я розмріялась,
Що буде в новий рік, то ще побачимо,
Цього всього не буде, хоча я і надіялась,
Що поміж нами ще не все є втрачено.
А нині ти розбив мою надію.
Жорстоко так. Не знаєш ти страждання,
Які спричинює така от мрія
І нерозділене кохання.
11. 10. 1999р.
