Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Якщо хочеш іти – іди… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 17.03.2013 - 19:26
... складні почуття Ви описали "... любов... кохання... зрада... розставання...переоцінення... бажання повернутись... непорозуміння... біль ..." ех, а скільки ж ще замість цих трохкрапок почуттів та пережитого ... Чудова робота, не залишає байдужим, торкається серця
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Салтане, за роздуми, за оцінку.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рада Вам, Олександре, і вдячна
Оксана Пронюк, 17.03.2013 - 14:43
Сильно написано, ніби чую ці кроки і все рветься на ними. ...якщо можеш - не йди, Болем нам не сліди, не стирай поміж нас учорашнє, бо не стане років, ані зойкливих днів, щоб вернути утрачене щастя. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Світанку, за зустріч, за розуміння і продовження роздумів.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. та все ж... було і вірилося...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Юрію, за візит і чудові слова
морський лев, 17.03.2013 - 10:29
я не можу найти слів....................................................................................................
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякуюююю. А за крапками, мабуть, гарно...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталю, щиро вдячна, зрозуміла про нас усіх...ех...
irinag, 16.03.2013 - 22:05
Таню, для мене - дуже зворушливо. Образ сильної жінки, але в душі, як би там не було, лишається крапля кохання...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Мабуть, через те і проситься почуття у слово
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надіє, так глибоко виписала розуміння мого слова
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна щиро. Отак, трішки залишаємо для пам*яті ніжності
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ігоре. Тільки тоді і згадала, коли зауважили. І справді такі слова були.
Nikita13, 16.03.2013 - 20:31
Відчувається внутрішня душевна боротьба, хоча вголос так чітко вимовляються слова: "Якщо хочеш іти – іди".
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна сердечно. А вимовити таки довелося чітко, аби не передумат и і не благати залишитися, адже маємо ми, жінки, таку слабкість.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Лано, рада тобі.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро рада, що сподобалося
Фотиния, 16.03.2013 - 19:26
Психологически выверено! И боль от разрыва, и робкая надежда... Негромко, но из глубины души!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за глибину розуміння, Світлано
|
|
|