Летиш... І ловиш хмари,
Чарівним голосом своїм.
Ідеш... Розкидуєш капкани,
У серці зоранім моїм.
Пливеш... Думками тону
У зелені твоїх очей.
Снуєш... я місяць молю
Світить самітності моїх ночей.
Ти ловиш зірку так натхненно
У заповіднику гірських висот.
Ти рухом робиш незбагненно
Душевний мій переворот.
Співаєш... Тихо листя шелестить
Самотній вітер зігріваєш.
Тихенька ніч, природа спить,
А ти у музиці гірських ночей літаєш...
