Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Я давно вже від тебе пішла… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Салтан Николай, 17.05.2013 - 23:51
дуже емоційно і чуттєво... прочитав із великим задоволенням - перед очима промайнула ціла історія, фільм...найбільше торкнулись серця стрічки: "...Я давно вже від тебе пішла…Та себе у тобі залишила." ... класно і влучно написали.... мабуть це і є причиною отих всіх проблем .... і тут стільки не благай відпустити - ніхто не відпусте, адже не тримають... просто самі заблудились у ньому....і вийти звідти фактично не можливо.... от тому і є те дивне відчуття, що від нього не пішли .... Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як чуттєво ти сприйняв мою історію, Салтане, дуже вдячна тобі за коментар.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Леве, за розуміння
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ПРивіт, Іринко, і де це ми всі поділися,рада тобі і вдячна за візит
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Арино, при ємно, що зайшла
Тамара Шкіндер, 16.05.2013 - 22:17
Переконливий сеанс сомонавіювання. Та чи ж варто..."Чи ж пішла…чи пішла … я не знаю…" Дуже гарно, зворушливо, щемно.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А може, потрібно сказати, аби знову залишитися? Дякую за розуміння і підтримку
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рідка моя гостя, рада тобі і вдячна
Ліна Біла, 16.05.2013 - 20:07
Пані Тетяночко, дуже гарно, проникливо, так відчувається це все...!!!СУПЕР!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже рада, що зустрілися, дякую за співпереживання
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, а я думаю, хто ж це, до мене в гості, рада щиро Вам, вдячна за візит
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І справді, Юро, надто важко, тому й тягнеться дорога, ніби вдвох, а насправді давно вже окремо, дякую за зустріч
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Болючі, Лідо, радію тобі
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Привіт, Надійко, ти вже на сайті, а я листом тебе бомблю, вибач, що не зідзвонилися, так склалися обставини, про це сказала листом, д якую,що завітала і розділила розпуку.
Фотиния, 16.05.2013 - 10:58
Благополучная семейка, И всё у нас, «как у людей» – И череда уютных дней, Семь слоников и канарейка… Да, атрибуты все в комплекте, И я – счастливая жена... Я, правда, от тебя ушла. Давно. Но ты и не заметил… Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну , що ж заховаємо біль у жарти, такі влучні і позитивні. Привіт, Світлано, рада зустрічі
євген уткін, 16.05.2013 - 09:18
Я давно вже від тебе пішла…Чи ж пішла…чи пішла … я не знаю… Біль минув і образа пройшла, а у серці лишилось. КОХАЮ. Хороший вірш. Поширена і нажаль дуже знайома ситуація. Як казав один мудрий жид - якби знав де упав то б соломки б підмостив. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Євгене, давно не чулися, все справи забирають час, рада Вам і дякую за рядки чудесні
Зеновій Винничук, 16.05.2013 - 00:04
Я давно вже від тебе пішла...Чи ж пішла...чи пішла...я не знаю... Чи тебе загубила, чи себе не знайшла? Лиш на Бога надію ще маю. Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
надзвичайне завершення, дякуюююю
|
|
|