Живе на землі людина,
Живе, скільки Бог наділив,
Тільки б крила твої орлині
Ніхто на лету не підбив.
Тільки б очі твої світились,
Зігрівали б любов’ю жаги,
Тільки б серце твоє не розбилось
Об змілілі життям береги.
Живе на землі людина.
Багато, вже тисячі літ,
І ніхто її не зупинить,
Як зібралась вона в політ.
Бо серце її гаряче,
А розум – це світло з небес,
І руки умілі, дужі,
Скільки можуть зробити чудес.
Живе на землі людина,
Живе для любові, турбот
І нехай її крила орлині
Злітають до нових висот.
