Ти сни мої тримав в своїх долонях, таких гарячих...
Десь ранок радо зустрічав, приймав нас у свої обійми.
Я не хотіла так від тебе йти, як... назавжди неначе.
Мій сон з тобою був такий спокійний, тихий.
Я слухала , що твориться глибоко в твоїх грудях,
А ти мене просто любив, кохав....і ніби відганяв невтомне лихо.
Я так тебе люблю...лишень б ти тільки знав, як сильно!
Тебе мої будили поцілунки і ніжний дотик рук.
І моє тіло у тобі ставало таким ле́гким, вільним...
Коханий...я перешкоди долі манівцями оминаю!
І вже не страшно...далі за тобою йти, де може й пекло,
Воно мені з тобою раєм стане.....бо я кохаю...до безмежності кохаю!
