Постійне недосипання як пожертва для освіти, як ретельне виконання, створення всіх матеріалів для фундаменту будівлі мого майбутнього. А чи варте воно того? 3 години сну, 3 години часткових перерв між лекціями, семінарами, дозами вигуків по те, що наше покоління бездарне і все-таки з нас будуть лише невдахи. "Освіта безкоштовна", - кажуть нам, і наступного дня ми приносимо по сто гривень, щоб здати сесію. "Вчителі професіонали", - кажуть нам, коли диктують безкінечні сухі лекційні рядки. "Ваша думка у вас вдома" - , кажуть нам, коли ми намагаємось виразити себе. І що потім? Червоний диплом, який не вартий і двох тисяч гривень зарплатні, підірване здоров*я, синяки під очима. Чи варто жертвувати здоров*ям заради освіти, яка подавлює нас як особистостей?
Ні.
