Незнаю, скільки ще може так бути,
А я все одно не зможу забути,
Уже нічого не роблю, просте мовчання,
І на щось краще вічне чекання,
Скільки можна чекати?
Ти ж незнаєш чи треба,
Скільки можна мовчати?
Ти ж для мене потреба,
Ти для мене повітря,
Сенс життя ти для мене,
Моє чекання не вічне,
Це велика проблема,
Ти ж малюєш ще більше,
Тобі всього мало,
Й всього досить сильніше,
Я цього не чекала,
Я просто не розумію,
Я втомилась чекати,
І просто надіюсь,
І хочеться спати,
І більше не прокинутись,
А навіщо? Я ж тобі не потрібна,
Або з висоти вниз кинутись,
Та моє життя комусь іще потрібне?
Скажи, хочу почути від тебе,
Слова, ніжні, просто від душі,
Так щоб душа летіла в небо,
Та шанс мені не залишив.
