Я тут, ти там і, значить, ми окремо.
Сумую, звісно, що лишився знову сам.
Нас розділяють безліч кілометрів,
Мені не сниться дім, бо я іще не спав…
Так склалась доля. Ми у тім не винні.
Лишається чекати зустріч, теплу мить.
Я житиму бажанням цим віднині
І серце ще не раз відверто затремтить.
Так лаконічно і несправедливо
Відношення лягають у подальшу суть.
Тебе побачити поки не в силі,
Та ти в моїх думках - це головне, мабуть.
Я тут, ти там і, значить, ми окремо.
Сумую, звісно, що лишився знову сам.
Нас розділяють безліч кілометрів,
Мені не сниться дім, бо я іще не спав…
(09.01.2008.№38)
