Світ зачекай мене, час зупинися!
Твоя... Та я й за́вжди твоєю була
Десь в підсвідомості, ти мені снився,
Думкою ле́гкою, поруч тихо плила́.
Не забарився, вчасно так сталося.
Нитка́ми любові міцно так сплутало,
Так далося багато і вже й відібралося
Того всього, що нас ніжністю кутало!
Твоя...Я й не була тобі чужою ніколи,
Швидко пробігли секунди легкого життя,
Окуляри рожеві з нас спа́дали поволі.
Та любов залишилась такою як і була.
Твоя...Ти своєю мене вже назвав!
Я ж одразу, пробач, не повірила.
Не шукала тебе,й ти мене не шукав
То нас доля на міцність так перевірила.