Я обіцяла тобі гарно вести себе і до жовтня кинути курити,
Прибрати в хаті і почати по-людськи жити
Ти тоді стояв навпроти, усміхався і відкрито не вірив
Ти ж добре знаєш - твоя мала без гальм і почуття міри
Ти ж мене за це любив, та чи любив взагалі?
Хоча зі мною в тебе з'явилася зморшка на чолі,
А якщо так - то думав, якщо думав - любив,
Але ти все любов і мої ключі від квартири губив
В зморщених таксі, на вулицях і сусідських диванах,
Поки тікав і ховався від мене по чужих нірванах...
Та ну, мусів любити - ти ж вітав мене з Днем Валентина,
А на листівці писало щось типу "ти моя єдина"
Те, що не єдина - факт, та листівка в формі серця
Та й той банальний напис вже давним-давно затерся...
Любив-не любив? Та яка вже різниця?
За три хвилини нас розлучить "Укрзалізниця"
Ну, все. Я зі своїми обіцянками, ти - з квитками в руках.
Кінець фільму. Титри з нашими іменами в дужках.