А ти не знаєш як болить,
Як розриває серце на частини,
Не знаєш, як тривожна мить,
досадно стукає години.
А ти не знаєш, що не сплю,
не можу, в безвісті блукаю,
А ти не знаєш як люблю,
та я й сама не знаю.
Все спуталось багато раз,
усе в мені і все навколо,
В душі тривога, чи сарказм?
І дико серце так кололо,
А що зі мною робиш ти,
Ти мене в мені вбиваєш,
Раніше ти збавляв від пустоти,
А зараз нею душу наповняєш.
Коли тебе я бачу то тремчу,
Коли твій голос чую - застигаю,
Я знову падаю і знов лечу,
Я знов прихожу, знов тікаю.
А ти не знаєш як мене морить розлука,
Не знаєш, що таїть в собі вона,
І як до неможливості нестерпна мука,
І як душа болить коли одна.
Як сильно вітер б'є у мою спину,
Як холодно, та не зігрієш ти,
А я від тебе млію беззупинно,
І падаю в обійми пустоти,
А ти не знаєш як шалений біль у серці,
Як мене він розриває на куски,
А ти не знаєш як мені здається,
Й меріщишся в кожній людині ти.
А ти не знаєш, що про тебе пишу,
Про тебе думаю, про тебе сняться сни,
Незнаєш, що тебе уже не лишу,
І дико так боюсь, що підеш ти.
ID:
442787
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 12.08.2013 00:34:45
© дата внесення змiн: 21.08.2013 00:05:28
автор: Lonely
Вкажіть причину вашої скарги
|
