Губить осінь листя кожен рік-
із холодними і сірими дощами,
скрипка грає на журбі доріг-
і повтори зустрічаємо в печалі.
А якщо змінитися в душі,
і тяжку всю злобу відпустити з миром,
то заграють сірі ці дощі-
музику, що дихає осінньо - щиро.
Зазвучить мелодія надій
і тоді, ці жовті і червоні листя,
будуть інші, не такі сумні,
бо від чуйності - душа стає лиш чиста.