Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Така історія… кохання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Володимире
Салтан Николай, 28.11.2013 - 17:03
Для багатьох кохання це насолода, яка має постійно і завжди збільшуватись і збільшуватись - щось подібно до наркотику. І якщо вона в певний момент не приносить задоволення люди чомусь вважають, що все - відлюбилось, віджилось ... все! кінець! А може не потрібно чекати насолоди (в багатьох розуміннях) від кохання, може просто любити, адже ж любов, як живий організм, коли їй створюють певні умови, вона віддаватиме, а коли тих умов немає, то немає і віддачі. Але проблема в тому, що розуміння тих умов для любові люди оцінюють лише з своєї точки зору (і нічого тут не вдієш - самозакохані створіння). Люди оцінюють свої вчинки лише після бою, але ж на це не потрібно багато розуму. Були б люди трішки розумніші були б на землі всі щасливіші. Але найбільша проблема в тому, що часто виникає кохання між розумними і не дуже, і в такому випадку хтось дуже страждає .... прикро , а Ваша робота чудова, як завжди
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Були б люди трішки розумніші були б на землі всі щасливіші...---щиро вдячна, Салтане, за такі твої слова, як би ж...скільки б болю душевного минули б, рада тобі, милий юначе
Kulagina, 27.11.2013 - 15:18
Майстерно написано-захоплює з першого рядка.Щирий, пронизливий та ніжний водночас!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Анно рада знайомству
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Олександре, за розуміння
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію, скільки ж його такого...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галинко, за підтримку
Олена Іськова-Миклащук, 22.11.2013 - 23:33
Аби лишились в памяті краплини теплоти,давай же ми залишимось на "ти". Одне питання лиш свідомість нАвпіл крає: А чи була любов? Вона ж безслідно не зникає Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Оленко, ми навіть і пам*ять про кохання не завжди вміємо зберегти без ненависті, дякую щиро за розуміння
|
|
|