Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Така історія… кохання - ВІРШ

logo
Тетяна Луківська: Така історія… кохання - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Така історія… кохання

Тетяна Луківська :: Така історія… кохання
Захмурено осінь хвилює думками:
Де спрагле і пристрасне літо знялось..?
Бо наче злетіло десь  поміж житами,
І наче забуло, що  там відбулось.
У ніжнім цілунку заплутались стебла,
На плечі схилились волошки чудні,
А вись синьоока безмежна і тепла…
Було це ж, було, а неначе вві сні.
Так щиро і щедро любились… тілами
Горнулись, горіли із спекою дня.
Вона не питала поради у мами…
А просто  без броду ішла навмання.
Кохання співало і множилось в груди,
Його не спиняли і зливи рясні. 
Любилися в щасті, й здавалось, не буде
Розлуки ніколи… здалося й мені.
Бо пристрасть така , наче сяйво від грому…
Теплилися в літі цілунки сердець.
Кохалися так… «що набили  оскому»,
Яка спопелила усе нанівець…
Схилились жита тяжко спілим колоссям
І небом волошки уже відцвіли.
Лиш тиша  дзвеніла своїм безголоссям…
Та чути її Вони вже не могли.
Засмучено осінь хвилює думками…
І літо лишилось десь там на межі.
А Він і Вона, наче хмари  вітрами,
Стирали кохання… бо стали чужі.
 

ID:  462142
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.11.2013 15:52:16
© дата внесення змiн: 10.03.2015 14:59:47
автор: Тетяна Луківська

Мені подобається 2 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Галина_Литовченко, Віктор Варварич, Олександр ПЕЧОРА, Дід Миколай, Любов Ігнатова, Ірина Кохан, Ганна Верес (Демиденко)
Прочитаний усіма відвідувачами (1824)
В тому числі авторами сайту (85) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (4):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] вперед




КОМЕНТАРІ

flo12 flo11 flo06 Ваш вірш надихає, наповнений любов'ю та теплом.
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую щиро 16 16 16
 
Дядя Вова, 06.12.2013 - 14:43
А Він і Вона, наче хмари вітрами, Стирали кохання… бо стали чужі. 12 16 give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, Володимире 16 16 16 22 22
 
Олекса Удайко, 05.12.2013 - 19:24
12 Глибоко, проникливо! give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна Вам, Олексо 16 16 16 22 22
 
Genry, 30.11.2013 - 22:44
Спасибо, Таня за стихо! give_rose 16 12
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна 16 16 22 22
 
Virka, 28.11.2013 - 21:32
Дуже сподобалося 23
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро 16 22 22
 
Салтан Николай, 28.11.2013 - 17:03
Для багатьох кохання це насолода, яка має постійно і завжди збільшуватись і збільшуватись - щось подібно до наркотику. І якщо вона в певний момент не приносить задоволення люди чомусь вважають, що все - відлюбилось, віджилось ... все! кінець! А може не потрібно чекати насолоди (в багатьох розуміннях) від кохання, може просто любити, адже ж любов, як живий організм, коли їй створюють певні умови, вона віддаватиме, а коли тих умов немає, то немає і віддачі. Але проблема в тому, що розуміння тих умов для любові люди оцінюють лише з своєї точки зору (і нічого тут не вдієш - самозакохані створіння). Люди оцінюють свої вчинки лише після бою, але ж на це не потрібно багато розуму. Були б люди трішки розумніші були б на землі всі щасливіші. Але найбільша проблема в тому, що часто виникає кохання між розумними і не дуже, і в такому випадку хтось дуже страждає .... прикро frown , а Ваша робота чудова, як завжди 16 16 16 flowers
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Були б люди трішки розумніші були б на землі всі щасливіші...---щиро вдячна, Салтане, за такі твої слова, як би ж...скільки б болю душевного минули б, рада тобі, милий юначе 16 16 16 43 flo06
 
Kulagina, 27.11.2013 - 15:18
Майстерно написано-захоплює з першого рядка.Щирий, пронизливий та ніжний водночас! 12 16 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, рада зустрічі 16 22 22
 
kostyanika, 26.11.2013 - 15:16
Буває, кохання минає...
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую щиро 16 22 22
 
anna zakohana, 26.11.2013 - 14:39
чуттєво і життєво 12 smile
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Анно 16 рада знайомству 22 22
 
Alex-dr_7(tericon), 26.11.2013 - 10:50
Мабуть взимку також будуть чужими... на жаль frown хороший твір 12 23
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Олександре, за розуміння 16 22 22
 
терен юрій, 25.11.2013 - 18:07
Що поробиш. Життя ...Буває і так. Гарно описали! 32 give_rose give_rose give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Юрію, скільки ж його такого... 17 22 22 16
 
Віктор Варварич, 25.11.2013 - 15:07
12 12 12 чарівно із смутком... 16 16 16 flo26
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння 22 22 16
 
Вітаю, Тетяночко! Такий чудовий щирий спогад! 12 give_rose
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Галинко, за підтримку 17 22 22 43 flo12
 
Дід Миколай, 25.11.2013 - 14:23
friends 23
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
43 flo12 дякую 22 22 16
 
Аби лишились в памяті краплини теплоти,
давай же ми залишимось на "ти".
Одне питання лиш свідомість нАвпіл крає:
А чи була любов? Вона ж безслідно не зникає 23 17
 
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Оленко, ми навіть і пам*ять про кохання не завжди вміємо зберегти без ненависті, дякую щиро за розуміння 17 give_rose give_rose give_rose
 

Сторінки (4):    назад [ 1 ] [ 2 ] [ 3 ] [ 4 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: