Дуже бідно єврей жив,
все він мати так хотів.
В поті чола працював,
Але завжди бідував.
Хотів жид розбагатіти,
Але замало є хотіти.
Одного разу йшов вздовж храму,
отця побачив біля брами.
До священника підступив,
про своє горе розповів
отець порадив- «Причепи
таблицю в брамі ,напиши
«все так не буде» і не знімай,
і час від часу споглядай».
жид послухав, так вчинив,
ще трохи бідняком пожив.)
І про табличку вже забув
і напис ,що на ній там був.
А час так швидко пролетів,
що й наш єврей розбагатів.
І як це трапилось, не знав.
він просто чесно працював,
був ретельний ,не ледачий,
і священнику віддячив...
за корисну пораду,
що в нього все прийшло до ладу.
А ця табличка мерехтить,
над ворітьми у всіх висить.
