Шурхотіла осінь золотавим листям,
Жаром спілих ягід квітнуть небеса.
Дзвоном калиновим,зоряним намистом
Квітнуть в моїм серці радість і краса.
По знайомі стежці я спішу до гаю,
Де стрункі смерічки,де берізки вряд,
Де пожовклі трави на вітру дрімають
І кущі калини полум`ям горять.
А мені причулось,може так здалося,
Ніби хтось на скрипці в лісі вигравав.
То бешкетник вітер закохався в осінь
Й золоті листочки їй в вінок сплітав.