Сидить стара біля колиски
Де спить малесенький Тарас
А у дворі пташки затихли
І місяць над селом погас
Що ж сниться цьому немовляті?
Красива, сонячна земля?
Чи може сниться йому мати
Що біля хати зустріча?
Стара як гляне на малого
То в неї серце завмира
Вона вже знає, яка доля
На Тарасика чека
Знає, що Тарасик буде
Жити десь на чужині
Та не стане він забутим
Ні на яву ні у ві сні
Буде він вірші писати
Про своє й чуже життя
Весь світ буде пам'ятати
Про сина славного буття
