Було це вже давненько .І ти у це повір
Зірочка маленька народилась серед зір
Із Богом в небесах зірочка зростала
І у райських краях все більшою ставала.
Світити вона хотіла, як усі інші зорі,
І плакала, жалілась, а Бог все ж не дозволив.
Сказав Всевишній неба, що підрости ще треба,
І коли час прийде , тоді її Він призове.
І несподівано, раптово, до Бога на розмову
А Бог її призвав до себе, і повелів летіти в небо.
І всьому світу засвітилась, і все навколо звеселилось,
Серед пустель, степів, лісів, побачила трьох мудреців
І їх промінням огорнула, вони ж до неї усміхнулись,
І повела вона їх три, сама, не знаючи, куди.
І в Вифлеємі зупинилась, і до хатинки приземлилась
«Кого шукають там вони?Чому весь час за мною йшли?»
«Тут народилось Немовля»-почула Господа слова,
«Завдання виконала ти, і повертайся вже сюди».
Щаслива зіронька була, що мудреців вона вела.
А Люди дали їй ім'я -Вифлеємськая зоря.
