Чого ядюкою плюєте,
Попи московські і жиди.
Знов паутиною снуєте,
Вчорашні вихідці з орди.
Євреї з нами на Майдані,
Приходять в гості москвичі.
Сябри, вкраїнці і армяни,
Зібрались з покликом душі.
Ще вчора поряд, тут стояли,
За нашу славу полягли.
Та ви їх вбили яничари,
Орлині крила відтяли.
Пішли до вічності герої,
Почили в хаті у журби.
Покрились славою живою,
Щоб ми позбулися ганьби.
І вас непрощені іуди,
Гієни зрощені в чаду.
Які прийшли до нас з нікуди,
Щоб ви згоріли у аду!
В кожного народу є достойні доньки й сини, які не плюються жовчю, а підтримують своїх сусідів у боротьбі за свободу. Бо всі ми - діти однієї матінки-землі. Мудро і справедливо написали.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В будь-якого народу є й нормальні люди і мерзотники. Читав лист російських письменників до українського народу - вони вибачаються за свою шовіністичну владу.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00