Коли живуть на світі люди,
Вони щасливі, й горді тут,
За теє сонце, що їм світить,
І цюю землю, де живуть.
Коли співають вранці люди,
Вони веселі, й раді тут,
За те життя, що вони люблять,
І те, що в світі, і живуть.
Коли радіють ції люди,
Своєму щастю, вже і тут.
За те що ходять в школу діти,
І те що сміх, і радість тут.
Коли живуть сьогодні люди,
Вони всім вірять, даже й тут,
Й у те життя, що завтра буде,
І в те, що їх не обмануть.
Коли живуть на землі люди,
Вони вже вірять в те, що тут,
Свобода й рівність завжди буде,
Ніхто й нікого тут не вб’ють.
Коли живуть і чують люди,
Та й розуміють все і вся,
І добре знають – завтра буде,
Ніхто цю землю не продасть.
Коли бувають в світі люди,
Які не знають Віри тут,
То їм й Віри вже не буде,
З людей своїх, що тут живуть.
Коли не бачать в світі люди,
Людину близьку, і живу,
Мабуть вже й совісті не буде,
І як же жити їм, ось тут.
Коли приходить горе людям,
Вони все згадують, і ждуть,
Що чують й їх, оції люди,
І допоможуть, не минуть.
Коли находить голод людям,
Й усі пізнають, що то хліб,
Яке життя, і де ті люди,
Що вміють жити, як свої.
Коли живуть розумні люди,
І є в них горе у житті,
Вони і ближньому поможуть,
Неначе брату, що в сім’ї.
Коли прийдуть у гості люди,
Щоб порадіти за своїх,
Що й в нас такеє завтра буде,
І не по віриться, самим.
Коли живуть великі люди.
У своїй величі й красі,
Тоді і горя вже не буде,
На нашій, стомленій землі.
Коли війна приходить людям,
Не має світу, і життя,
І всі одним живуть, як люди,
І вірять, скінчиться й вона.
Коли ж згадають когось люди,
Що жив, боровся у вогні,
Тоді і пам'ять всім нам буде,
І жити будем, й ми тоді.
Коли ж зійде на світі сонце,
Такеє вранішнє, просте,
Що й жить захочеться сьогодні,
Й напевно завтра, над усе.
Коли ж мудріші стануть люди,
І прийде час у їх житті,
Вони і дітям, внукам скажуть,
Як жити правильно, в сім’ї.
Коли ж живуть і знають люди,
І є що дітям донести,
Що дружба й братство у народі,
Завжди живая в цій землі.
Коли ж народжуються люди,
Усі щасливі, і живі,
Вони надіються, що буде,
І їхня доля у житті.
Коли ж живуть і мріють люди,
І є надія у житті,
Вони веселі, дружні дуже,
І жити будуть на землі.
Коли ж живуть і вірять люди,
Що є і правда на землі,
Тоді і горя їм не буде,
У їх майбутньому житті.
Коли ж живуть на світі люди,
У всій гармонії, й красі,
Вони завжди щасливі будуть,
Й на цій, оновленій землі.
Коли живуть…
ID:
484990
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 11.03.2014 15:06:53
© дата внесення змiн: 11.03.2014 15:06:53
автор: Ю.Вороньківський
Вкажіть причину вашої скарги
|
