Ох, Киеве, ти стільки натерпівся,
Ти пережив і горе і війну.
Але ти, гордий Батьку, не скорився,
Стояв до кінця ти за гордість свою...
Ой, стільки ж, рідний, ти побачив крові,
А скільки ж ти дітей похоронив.
Але ти квітнеш і радієш знову,
І за себе, і за своїх синів