Сонце по долоні розтікається.
Дотик твоїх рук зігрів.
Відчуття, що цілий світ всміхається.
Середина муркотить від втіх.
Солов'їним співом зачарована.
Голосом барвистим привернув.
Силами небес ти ме́ні посланий?
Може ти чаклун? Відун?
Світлим чарівливим поглядом
у душі моїй замерехтів.
Кращий за усі-усі смаколики.
За "Пломбір", за сяйво світлячків.
Кращий за світанки ве́сен ягідних.
За небес сметанні кольори.
Неповторним полуничним маревом
У ночі приходиш в мої сни.
Завдяки тобі там все мальовано.
Веселково, яблучно-бананово.
Досі в роздумах. Ти сон чудовий мій?
Чи в реальності усе зав'язано?
Байдуже де мрія, де реалії.
Затамую подих, прокайфуючи.
Не вкраде мене дурна апатія.
Ти - любов. А я твоя заручниця.
Забери. Затьмар мій розум квітами.
Волошковим градієнтним вітром.
З кавуновими цілунками-привітами.
Йду у сон, слідами по намисту.
По намисту білому, морському.
Тому, що росте у воднім просторі.
Будь моїм русалчиним Тритоном.
Не лише окремим сонним гостем.
Будь моїм - без всіх от тих епітетів.
Без гучних словечок, що написані.
Ти - ковток води у річку влитої.
Прошу, дай мені її напитися.
Дуже приємно чути таке від Вас. ))
Щастя Вам. 
