Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Салтан Николай: Семиповерхівка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Любов Іванова, 10.12.2017 - 15:20
Важко не погодитись... Але ж - багато залежить і від нас самих....
Салтан Николай відповів на коментар Любов Іванова, 10.12.2017 - 15:37
Залежить, але вагомим чином не впливає. Он як за останні декілька років Вінниця нахапала бетонних коробок, як собака бліх. Тільки десь є пару соток "вільної" землі (гаражі, старенькі хати, дерева, кущі) так одразу коробочка. Я розумія якби ще хоч якась цінна і цікава архітектурна форма. Та ба, ні. Навіщо витрачатись - легше ж чотири стіни поставити ... Колись я пишався Вінницею, а зараз фантик для туристів
Олена Акіко, 09.02.2016 - 21:31
Читаючи цей вірш згадую шкільні канікули в місті, міжсезоння, сірі дні
Салтан Николай відповів на коментар Олена Акіко, 08.02.2017 - 18:02
Приємно, коли прочитане не просто відчувають, але й і перживають (переживали)
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дуже приємно, що сподобалось моє бачення урбанізації
Макієвська Наталія Є., 11.01.2015 - 13:20
Я теж нудьгую, осі багато вже років...Потрібна хата у селі, щоб відпочити там змогли Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справжній відпочинок дійсно лише в селі - там природа, там рідня, там все своє.... Приємно, що розділяєте погляди Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що знову хотілось повернутися Хоч я і сам до цього вірша іноді повертаюсь, щось таки в ньому є - не то реальність, не то бажання бачити ту реальність лише у віршах Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що вдалося донести вдало свої думки
ГАЛИНА ПОЛИЩУК (ЯРМУЛЬСКАЯ), 09.08.2014 - 12:03
ТАК І Є. МИ В МІСТІ ЖИВЕМО І НЕ БАЧИМО, ЯК СХОДИТЬ СОНЦЕ, ЯК СІДАЄ, ЯК ВИХОДИТЬ МІСЯЦЬ. ВЗАГАЛІ МИ НЕ БАЧИМО ПРИРОДИ І НЕ ПОЄДНУЄМО СВОЄ ЖИТТЯ З НЕЮ. Я ТАКОЖ ЖИВУ В КВАРТИРІ. БІЛЬШУ ЧАСТИНУ СВОГО ЖИТТЯ Я ПРОЖИЛА В СЕЛІ. ПРИРОДА МЕНЕ НАДИХНУЛА ПИСАТИ ВІРШІ. ДЯКУЮ ВАМ ЗА ВІРШ.
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що ця робота викликала у Вас стільки думок
ТАИСИЯ, 20.07.2014 - 10:02
Не отчаивайтесь, Маэстро!Не всё так печально...Стоит только посмотреть на мир по другому...(Удивительное совпадение...) Я тоже смотрю с 7-го этажа, но это "проба пера... "ВИД ИЗ ОКНА" - 7-го этажа. Посмотрите - станет веселее... Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прочитав я Вашу семиповерхівку, і дійсно таке забавне співпадіння , але такі різні погляди і спостереження. Мені Ваше бачення більше до душі, адже воно викликає позитивні і світлі емоції
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
... як глянеш, куди рухається суспільство, аж моторошно робиться
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно, що припали до смаку мої роздуми. Радий візиту і знайомству
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це моя перша робота на тему урбанізації, зазвичай пишу про любов, але ця тема настільки наболіла, що просто сама лягла в рядочки. Приємно, що розділили мої думки
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що розділили мої погляди та думки
Дід Михалич, 20.06.2014 - 10:36
Давно не заглядав, але я знав, що у вас знайдеться щось класненьке для душі) Гідна робота!
Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радий, що знайшли вільну хвилинку, щоб заглянути до мене, приємно, що тема урбанізаії не залишилась поза Вашою увагою. З мене чай
Анна Берлинг, 17.06.2014 - 00:05
Полезный стих. Жаль, но города поедают села, нетронутую природу, затем - поедая людей, мышление, их чувства...Неполезная бесконечность.Салтан Николай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарно змалювали не дуже гарну послідовність. Надіюсь на те, що не всі піддадуться отій безкінечності
|
|
|