Почав я віку на мілі
Й мені вже треба закінчити
Життя гниле оце скоріш,
Немає далі, нема як жити.
І не співає соловей,
Не гнеться береза до мене,
Бо я серед усіх людей
Талант і біль. Таким загину.
Я витер сльозу з свого ока,
Я виніс вітер на долину,
Бо всі, що було зі мною жорстоким
До серця Раю всі полинуть.
Немає далі, нема крові,
Немає зайвої усмішки
Нема таких, де чорні брови
Повернулися до мене й трішки.
А сонце сяє. Вечори.
Мутять голову разом
Коли мої очі погнили
А душа пішла сухим бродом.
І розірване, сухе серце
Що висохло, як втекли сльози
Було життя лихим подерте
А Бог? А Бог не допоможе.
І не страшусь смертей біблійних
Ізрину до пекла лихого
Мене покинула надія,
І кинула там радість Божа.
