Вона - утілення краси (переклад із Дж. Байрона "She walks in Beauty" )
Вона – утілення краси,
Мов ніч у зоряних серпанках,
І світла, й мороку списи
В її очах плетуть світанки:
Єднання це – мов доторк зим,
Мов сонця слід в крилі альтанки.
То тінь, то промінь спалахне,
І янгол з демоном в одне
Злились бажання, кожен рух
Її повік вбиває дух.
Де п’ють нектар солодкі мрії,
Її обличчям серце мліє.
Ланіт рум’янець, брів шовки,
Граційність плоть собі знайшла.
В устах – троянди пелюстки,
Мов з раю тихого зійшла…
Де розум? Серце невситиме…
Я в почутті палкім не винен!
