В грудях болить, в грудях ріже і тисне,
Наче між ребер ножі...
Так не буває, щоби не навмисне
Вводили війська чужі.
Так не буває, щоби випадково
Зброя - просто в лице.
Наглої смерті мовчазна загроза
Душу в лещата бере.
Сотня небесна покищо відкрита,
Ще не було закриття.
Чи ця тривтривога і страх закінчиться
Знає хоч хтось до пуття?
Ми не політики, ми просто люди,
Та не минула нас гра
Тих, що за впливи і владу воюють,
Наче це сенси життя.
Люди! Не йдіть, не єднайтеся з ними!
І не зовіть на біду!
Складно й в час мирний не бути грішними.
Що вже казать про війну!
19.03.14р.
