Як сталось так, що чверть століття
Покірно ми приймаєм зло?
І справжнє «генетичне сміття»
Нас на заклання привело?
Філософи, поети, вчені,
Втовкмачте ж, щоби зрозумів,
Як пінчуки, ренати, бені…
Зробили з нас сліпих рабів?
Як допускали керувати
Нікчемних льонь, бездарних віть?
Тепер прийшли часи розплати –
Хто ж винний все – таки? Скажіть!
«Заокеанська мавпа» винна?
А мо’ «кремлівський хитрий гном»?
Нам вбили це в мізки, Вкраїно!
Нам всім гуртом пора в дурдом.
Це ж знає кожен пересічний,
Тим нагадаю, хто забув:
Потенціал економічний
Наш в цілім світі восьмим був,
Коли нам з неба воля впала!
Відрахував чверть віку час -
Нас владна банда обікрала –
Позаду - лише Гондурас!
Хтось збоку гляне - смішно з дивних…
Чи пройде ж цей державний сказ –
Шукати десь далеко винних,
Хоч винні й зараз серед нас?!!!
На вбивствах зрощують "героїв".
Війна для них то –«мать родна».
Звели братів в страшнім двобої,
Щоб не відкрилася вина.
І… чверть століття! Чверть століття
Ми за добро тримаєм зло,
А владне ПОЛІТИЧНЕ СМІТТЯ
Нас до провалля привело!
можна було б погодитися з кожним так пристрасно сказаним словом, але правда вище симпатії до вас і ваших слів, а істина заперечує суть: нас ніщо і ніхто нікуди не вело, ми йшли, отарою баранів та овець йшли, дивилися мовчки і безучасно, забуваючи, що маєм право мати долю, щастя для себе і своїх нащадків. ми спостерігачі безвольні були, скраю, але - не дурні і не сліпі. і це з нашої мовчазної згоди і потенціал до рук прибрали, і правнуків ненароджених у злиднях лишили.
а про зведення "братів в страшнім двобої - то й зовсім страшна неправда, кричуща для тих, хто пішов боронити свою землю і хату від навали п/яної дикої озвірілої банди московської.
жаль, що такий вірш - але для мене - з великою неправдою
Досить непогано 
