Роки вчорашні в мандри подались,
Біжать холера вдалеч все паскуди.
В саду осіннім браги напились,
Жалі лишили нам і пересуди.
І ми сьогодні також нап’ємось,
Хай нам позаздрять верби під горою.
Ми над життям своїм посміємось,
Нам так кортить розслабитись порою.
Зійшла в діброву вивірка руда,
Дістала з сховку фарбу пурпурову.
Фарбує клени осінь золота,
Зелене листя рядить у обнову.
Зелений гай продовжує буття,
Нові Всевишній створює етюди.
Круговоротом створене життя,
Дарує нам постійно і повсюди.
Щоб ми могли хоч мить побуть в Раю,
Щоби могли чого живем збагнути.
Для нас співають птахи у гаю,
Щоб не могли йому ми дорікнути.
Тож хай нам з вами випите вино,
Заграє в жилах піснею хмільною.
Тримайте міцно чарку і кермо,
Для нас ще довго твердою рукою!
