Ранок. Уже літає в повітрі запах осені.
Далека дорога…оглядаюся по сторонам
Цікаво, що в цей самий момент думають
Десятки оточуючих людей.
Про що можна думати у таку ранню годину?
У кожного свої плани на майбутній день…
У голові пошук потрібних пазлів
Однієї великої картини…
Погляд зупиняється на чорно-білих візерунках
Мого одягу…
Чорно-білий одяг…
Раніше, навіть, не помічала
Наскільки багато чорно-білого одягу
Знаходиться у моїй шухляді.
І лише де-не-де видніються сірі відтінки
Мабуть, настав час розфарбувати свою шухляду
Яскравим одягом
А попереду золотава осінь
Яка приведе за собою холодну зиму.
А раніше мені осінь подобалася
Тому що я не відчувала холоду
Ти не давав мені відчути холоду…
Яка довга дорога…
У голові засіли тисячі думок
Про минуле, про тебе…
Про зміни…. як же хочеться змін…
Нарешті!!!
Оголошують мою зупинку.
Я думала, що вже ніколи не доберуся
До пункту Б
Сьогодні як ніколи смачна кава.
Мабуть, такий ранок чи можливо
Така була ніч… із присмаком холоду.
Двері, уже такий рідний вхід
Рідна маска із наївною посмішкою.
Ось я і добралася осіннім ранком
До робочого місця.
І знову все буде добре!!!
