Він шукав її усюди
хотів дізнатись де вона живе
і нехай що казали люди
він вірив що все-таки знайде
багато в чому він розчарувався
і не міг найти спокій куди б тільки не йшов
але ж так щиро посміхався
коли нарешті її знайшов
вона була не така як всі
але так когось нагадувала
вона слухала улюблені пісні
і на зорі через вікно виглядувала
вона відчувала біль
і знала ліки від нього
вона не сипала на рани сіль
й навчила помічати в житті простого
навчила бачити як хмари по небу пливуть
і звичайному дню навчила радіти
вона сказала що роки невплинно йдуть
бо здається недавно ми були лише діти
вона стала для нього в темряві світлом
яке так довго він не міг знайти
вона стала довгожданним літом
і врятувала від вічної зими...
