Якщо підеш колись від мене,
(я точно знаю: прийде час).
Кохання, що було шалене,
Чомусь зрадливе бува в нас.
Не буду плакать за тобою,
Без тебе зможу просто жить.
Не перекинуся вербою,
Щоб потім довго ще тужить.
Твою відсутність не помічу,
Ти відійдеш без суму й сліз.
Відчую біль лише гостріше,
Та відведу із серця злість.
От тільки дихать стане важко,
І ніби іншим стане світ.
Заб"ється серце, як у пташки.
Та буде сум лиш до воріт.
Тоді затримаю дихання,
Любові, знай, не попрошу.
Зітру з лиця розчарування,
З плечей брехню твою струшу.
Але чому він мусить піти ? Якщо так думати , то так і буде ,- наші думки матеріалізуються .Та якщо йому дарувати любов і свою підтримку , то хто від такого б відмовився ?
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бувають на це причини, які не можна пробачити...
Дякую за увагу!
Уже не буде для моєї ЛГ...
