Сракопад
Мряка з морозом, лискають гладі,
Київ проснувся у сракопаді.
Трактор на ноги, вправно ступати,
Зліва і з права сиплються мати.
Бабця з ковінькою, дід з патичком,
Дівка-красуня в думах з дрючком,
Стрілка в колготках, дірка в лосинах,
Руки до неба і на колінах…
Жіночка в ражі щось репетує,
Дядько зігнувся, зверху чаклує,
Біля метра завищали дівчата –
Гальма, бруківка, репнули скати.
Як бурякові, збуджені лиця,
Лопнула пудра на молодиці,
Гепнувся лисий, клацнув зубами,
Смачно картає служби „богами…“.
Місто-льодяник у листопаді,
Крутиться, вертиться у сракопаді…
І винуватить у всьому Штати,
Шоста палата - колона п’ята.
26 листопада 2014 року