Недалеко від столиці
Є село таке - Музичі.
Я поїду в це село -
Ось мені як повезло!
Що ж було тут в давнину?
Мали дику цілину,
А щоб землю обробляти,
Людей треба понаймати.
Хто музики́ добре грає,
Ще й танцює і співає,
Усі хлопці й молодиці -
Буде вам село Музичі!
А хто хисту в тім немає:
Не танцює, не співає,
І їм гра не до душі,
Той поїде в Неграші...
Дуже гарне це село:
Навкруг лісом поросло,
У селі ставків рядок -
Там завжди є холодок.
Земля гарна тут, родюча,
Сади рясні та плодючі,
А ще квітами село,
Як намистом поросло.
Люди тут живуть всі різні
І багато хто приїжджі,
Бо всі знають, що Музичі -
Це село - найкраще в світі!
ВІП-персони й меценати,
Щоб село ушанувати,
Дім будують тут музичний,
Надсучасний та величний.
Музиканти, що є в світі,
Враз приїдуть у Музичі.
І музичная столиця
Буде зватись "Нью-Музичі".
Отакі вони Музичі,
Недалеко від столиці.
І мені ж так повезло,
Що попала в це село!