Ой, скільки снігу намело,
Настала зимонька-зима,
Забілувала все село,
Що й місця вільного нема.
Втопила сонце в ополонці,
Десь там у небі, у горі,
І сніг блищить на тому сонці,
Мов діаманти на землі.
Мороз щипає люто щічки,
І навіть дядько сніговик
Вдягнув шарфа і рукавички,
Бо до морозу ще не звик.
І всі сліди змітає вітер,
Стирає докази мої,
Що я ходив ось тут у свиті,
Торкався рідної землі.
Буяють мерзлі сухі трави,
Які улітку я топтав,
Й дерева в сукнях мов купави.
Хто їх так гарно повдягав?
Ой, скільки снігу, біло-біло!
Я до краси такої звик,
Прекрасно все, в однім лиш діло,
Що мерзне дядько сніговик.
25. 12. 2012
