Сварить жінка волоцюгу,
Промовля сердито:
-Глянь на себе,ледарюго,
Як так можна жити?
Ходиш зранку коло хати,
Брудний,як свинюка.
Весь обірваний,патлатий,
Ще й трясуться руки.
Чом не дружиш з головою?
Живеш,як тварина.
Не виходиш із запою.
Що ти за людина?
Совість де твоя заснула?
Спить,мабуть,на смітнику?
Трохи згодом вже почула
Вона відповідь таку:
-Бачу я тебе цікавить
Геть усе моє життя,
Перш ніж ці питання ставить,
Принесла б краще пивця.
Толерантність треба проявляти 
Дотепно! 
