Хіба настане такий час,
Що правда буде жити в світі?
Невже, ми втратимо цей шанс,
Допоки в світі будем жити?
А хто придумав ті казки,
Де злість добро перемагає?
Чомусь на світі навпаки:
Неправда боляче шмагає...
Куди сховатися від злості,
Коли терпінню прийшов край?
Невже лиш там, у високості,
На нас чекає справжній рай?
А що ж життя? Дано на муки,
Узнати підлість рідних душ?
Невже глухі, не чують звуки?
Навколо все кричить: НЕ РУШ..
А як живеться матерям?
Хіба любити їх не вчили?
Пройнятись, може, співчуттям?
Нащо це звірство учинили?
Та прийде ще за все розплата:
За горе, сльози, тяжкий гріх.
І будуть душі ті розп"яті,
Бо Бог з небес все спостеріг...
Бог на стороні правди! Захищати свою землю, свою сім`ю не гріх і вбивати ворогів не гріх. А от вбивати невинних, а особливо дітей, то є найвищий злочин людства! І до 7-го коліна буде покарання всьому людському роду, винному у вбивствах, у війнах...Болить серце плаче душа...
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш - слів неммає. Читаю і здається,що це все я кричу.
Ось тільки краще буде - Синів що вбивцями родила. Щоб наголос був на другому складі, тоді зникне збій.
Ну це, якщо єсть таке бажання.
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00