Зірка, легенда, наш кумир, усе це так,
Але насамперед він кльовий був чувак.
Неначе пиво пив ти разом з ним.
Таким він був простим, таким земним.
Здається зараз скаже: Не тупи, мала!
Він до *уя *издить, а ти йому дала.
Зітри подруга сльози, патли розчеши.
Всі люди –кораблі. Ти тільки не спіши.
Ти класна штучка! Як свого нема,
То спи собі сама, то спи сама…
Давай закуримо, не підем спати,
Посидимо удвох і будемо мовчати.
Старі фотографії на стіл поклади,
Касети, листи. Відпочинь від біди!
Не думай про то, шо всіх нас злили
Свої олігархи. До чого довели?
А ті х**ові президенти Україну
Кинули в війну, загнали у руїну.
Самі як голубці в сметані чи у смальці,
А люди у маршрутці, як сєльодки в банці.
Скачуть дружно: За*бись. Наливай кохана.
Той хто любить Україну, мусить бути з нами.
Тримайтеся, земляки! Бо я завжди з вами.
Тільки вибачусь за горе у своєї мами.
Вибач, Мам! Бо вже я там де сонце на стелі….
Зоставайтеся панове здорові й веселі.
Не сумуйте, що між вами мене вже нема
Я вас люблю, бувайте! Ваш навіки, Кузьма!
Усміхнений на фото… в дошку свій...
Коротка чорна стрічка- шлях земний....
