О, мово моя ти
прекрасна і сильна.
Як барви Веселки
коштовне каміння.
Ти сонячне сяйво
ти трель жайворонка.
Вкраїнцеві кожному
в серці іконка.
Сосуд кришталевий,
коштовная ваза.
Мій промінь яскравий
моя ти Оаза.
Без Тебе немає
насіння і плоду,
Усе, що я маю,
віддам у догоду.
Хоч, як таврували
та досі ти вільна.
Бо крівонька наша
від Батька коріння.
Мелодія флейти
оправа алмаза.
Не брала ні куля
тебе ні проказа.
Тобі моя мово
моє поклоніння,
Моя ти надія
моє ти прозріння.
Тож, як не кохати
і як не любити.
Ну як тобі душу
свою не відкрити.
Ти спрага джерельна
від вітру скала.
У дюнах скроплЕнна
зі слізок зросла.
За Тебе готовий
в вогонь, я і воду,
Без Тебе немає
Держави і Роду.
Вообще-то язык - вторичный, далеко не главный признак народа и страны. Одних арабоязычнх, испаноязычных и т.п. стран сколько! Как и народов: те же цыгыне и евреи столетиями обходились без своей страны и своего языка. А укр. мова насаждалась преимущест венно насилием. Жестоким - одни концлагеря Талергоф и Терезин чего стоят! Средним - репрессивная украинизация УССР в 20-30 годах. Более мягким, вроде последних лет.
Но в любом случае насилие и принуждение требуют затрат, а лишних средств на Украине нет. Поэтому за годы незалежности число пользующихся мовой значительно сократилось.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00