|
Мамо, не плач, витри сльозинки,
Бачиш на небі ясний промінець,
Життя починай із нової сторінки,
Чуєш, рідненька, це ще не кінець.
Той промінець всюди буде з тобою,
Куди не поїдеш, куди не підеш?
Матусю, прошу, не дружити з журбою,
У сон твій прийду, коли ти заснеш.
Не встигла ти стати бабусею, мамо,
Бог вділив часу мало мені,
Коса посивіла твоя дуже рано,
А катові руки по лікті в крові.
Квітуча весна не за горами,
Із вирію птахи рушають в дорогу,
Летіте, рідненькі, в садочок до мами,
Своїм щирим співом розвійте тривогу.
Все буде так, як бувало до нині,
Знов забуяє у лузі калина,
Я віддав, мамо, життя Україні,
Терпіти знущання було вже не сила.
Коли заспіває наш соловейко,
Вийди послухай, витри сльозу,
Мамо, я тут, зовсім близенько,
Разом з тобою зустріну весну.
Дощиком рясним на коси впаду,
Так приголублю тебе, моя, мамо,
Променем світлим його підсушу,
Прошу усміхнися сонечко встало.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/969-mamo-ne-plach.html
ID:
563153
Рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата надходження: 28.02.2015 12:09:45
© дата внесення змiн: 28.02.2015 12:09:45
автор: Антоніна Грицаюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
