За обрій закотилось сонце
Смеркає, ніч землю обійма
Летить лелека низько над водою
Вода як небо,тиха і сумна
Летить зірка небосхилом
Освічує той темний шлях
І стало тихо,зовсім тихо
У світі вогник десь загас
Пішов по небу в вічні мандри
В безкінечну далечінь
"Чекай, не йди " кричали діти
Він вже не чув,ВІн зник як тінь
Дитячий плач лиш чутно в домі
Давно вже мами в них нема
Помера як були малими
Батько, ось і вся сімя
Біль пронизуючий в серці
І тільки відчай у душі
Що робити, де подітись
Коли на світі ми самі
Як на небі згасне зірка
Зникне ще одне життя
І піде із цього світу
В добре, світле небуття