Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Касьян Благоєв: Гелтахт* мені не покорився - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв відповів на коментар Шон Маклех, 18.10.2016 - 19:18
як гарно душі отак виявити загублене в часі і просторі химерному цьому чиєсь звернення, привітання, увагу до слова, що хоч і невміло, та щиро було сказане колись.дякую вам, пане-добродію, за увагу цю! Ілея, 11.05.2015 - 00:19
Щира подяка і низький уклін за небайдужість і розуміння питання украінськоі мови!Є народ-існує його мова,якщо нема мови-нема народу!У нас виглядає на те,що в багатьох місцях Украіни немає мови,отже нема там Укр аіни...може і Путін це побачив...
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і путіни, і катерини, і валуєви давно це зрозуміли і тиснуть на таке, висміюючи тих, хто ціную і береже свою мову і показуючи зверхність над всіма своєї, російської. і за триста років рабства фізичного і духовного таки багато чого домоглися. у будь-яке місто зайди - чути перше російську, як не жадь! дякую за однодумство, я люблю таких людей, це - моя рідня! Лина Лу, 10.05.2015 - 18:38
Якщо Вас внесли в білий список,автоматично Ви вважаєтесь у списку друзів.То ж,якщо хочете,звертайтесь,я не заперечую
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
от і дякую за дозвіл і за тлумачення списків, Людмило!
Світлана Моренець, 10.05.2015 - 15:57
Актуальна тема і болюча. Приємна Ваша небайдужість до моєї рідної, до її чистоти. Все життя вчу її, бо зросла серед суржику. Тому і з донечкою, і з внуком з пелюшок розмовляла виключно українською, бо знала, що в Києві вони її інакше не вивчать – середовище повністю російськомовне. По- різному до цього ставились, інколи навізть з презирством, але діти мені вдячні.Дякую за вірш! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
взагалі, ця тема - сіль і суть, дух і знак для любого народу, що себе таким вважає і індентифікує. або ти ніщо, підстилка, грязь під чужими ногами, або це найперше видає тебе як посла , представника того народу, мовою якого стверджуєш себе. тим більше, коли ти на своїй землі.тридцять років тому я сказав собі і всім навкруг: "не діждетеся!". а вже тут руське в самих похабних формах їлося в побут, мову, безкультур/я, в виховання - не передати. а яось і сам тільки в розмовах українську вживаю, і від інших прошу того ж. бо гидко вже, просто гидко бачити, коли на пиці написано - хохол невмитий, але так шпарить чужою, бо "какось па руску гаворіть льогчей!", бо гидує українською, насміхатися над ним стануть такі , як він. і знаєте, що дивно: ті, в кому менше або й зовсім не мають крові української, ті більші патріоти цієї мови, чим вишкребки, 90 відсотків з яких - вчора із села виїхали. отака печаль нам тут... триста літ травили - і таки витравили в усьому міському населенню відчуття гідності і поваги, любови і пошани до своєї мови Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
буде дозвіл мені (хоч я тут ще нікому в друзі не зарахований, на жаль), то і я буду так звертатися до вас
ptaha, 10.05.2015 - 11:19
мудрі говорять: "іноземну мову можна вивчити за два тижні - своєї ж мови треба вчитися все життя". прекрасний вірш. а Ваша українська на гарному рівні
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
все так складається, о коли рідної мови дитина вчиться з пелюшок, з першого вимовленого нею слова - то навчитися можна і швидко, і міцно її засвоїти, і на все життя. хотіти потрібно батькам, мати крихту любові до свого, мати й гонору, що ти свій і своє шануєш.я все воював зі своїми "руськоязичниками", а потім просто скрізь і всюди почав вживати українську. то зараз маю щирокровну подругу росіянк, з діда-прадіда, так вона так криє кожного хохла за суржик та незнання рідної мови, так, буває і мені допікає за невміло вжитий фразеологізм, зворот якийсь, слово, що фрази при ній будую в голові, потім вимовляю. багатьом, ой багатьом українцям у неї повчитися би цьому - і любові, і патріотизму українському справжньому Мар’я Гафінець, 10.05.2015 - 10:21
зболена, близька ця тема! Здається часом легше ірландську вивчити, аніж очистити свою рідну - так переплелись в ній всі ті запозичення, русизми, які вкорінились і "косять" під укр., - що ми вже й самі не можемо до кінця збагнути: котре ж слово корінне, наше.... Для мене це теж тривожні питання. І я стараюсь борсатись, звільнитись з цього переплету чужих книг, фраз, слів... Труд нелегкий. За вірш вам вдячна! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а я вам, Фіно, за читання. бо все ж не нам (а, можливо, і нам потреба є таке читати?) над цим дуже думати, а тим, що на цій землі народилися, пють-кормляться з неї а пні та пси псами: ні знання історії, ні повага до культури, нема і знаь мови, вживання її.така менталість руського, і вона проявляється в буденному житті йог, де б не заїхав, серед якого народу не жив би. а нам зараз не потрібно вельми так перейматися отими запозиченнями, бо при мудрому підході, при вмілому використанні, при досконалому знанні мови своєї чужі слова не завада, не сміття, а лише збагачення. так є характерно для всіх без винятку мов, тим більше у сучасному світі, де все і швидко так переплелось. тож просто знаймо свою мову і вживаймо все інше, що доречне і може бути використане нами з інших. але - любімо, бережімо своє! тут я з вами - по одну сторону барикад! Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
смійтесь-смійтесь, і ми вс ще піймаємо на хибному слові або виразі!
Лина Лу, 10.05.2015 - 10:05
На злобу дня!Уклін,Вам за цей вірш! Річ не лише у вишуканості мовній.Хоч би літературну якось на рівні середньої школи засвоїти.Але засмічена вона вже настільки,що коріння своє не знаємо де.Неважливо українська чи російська,якби грамотна,та на жаль,бал править суржик,сленг,феня...мат.
Касьян Благоєв відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
ось це і було темою розмов з моїми "друзями" по крові, які ні своєї не знають, ні до чужої поваги не мають. і чи є людина людиною без цього неоціненного дару небес?дякую, що ми з вами - однодумці і не останні серед тих, хто носить ім/я людина. (у вас і код посвячення символічний - Lu; якби був циганом, гадав би - Людмила?) |
|
|