Іду я по столичнім тротуарі
Та розглядаю пані та панів,
А їх у вуличнім кошмарі
Снує, неначе тарганів.
О, Жилянська - вулиця центральна,
Ти, прямо скажем, наче кінозал:
Тут є Столичний дім і є кав'ярня,
І залізничний є вокзал.
Пани і підпанки, й цигани,
І бомжі крутяться, мов рій.
Якщо тут будеш цими днями,
То хоч дивись, не захворій.
Тут кралі ходять повногруді
У різних міні й декольте.
А що зросте на цьому грунті,
Мабуть самі ви знаєте.
Різноманітний побутсервіс
Тут є і діє ритмі дня.
На нього можете зіпертись,
Це не якась там маячня.
Там п'яний нишпорить в кишені
З надією - знайти рубля.
А гроші є мабуть шалені,
Бо щось лукаво примовля.
Тут є гарненькі й симпатичні
І нехороший ходить люд,
Тут є приїжджі і столичні,
І ті, що солі з'їли пуд.
А взагалі така картина
В мозку моїм складається:
Що кожна київська людина
Заможно жить збирається.