Наш прапор - символ гордий, непоборний,
Знамено, що не раз водило в бій.
Полотнище,як правда, - непідробне,
Як стяг окрилених бажань і мрій.
Вжилося в ньому дві стихії - сили,
Що воскрешають пам'ять поколінь.
Внизу це злотно - стиглий колос ниви,
Над ним сріблясто - синя голубінь.
Тож збережи у серці, сину милий,
На все життя ці славні кольори!
Хай майорять державницькі вітрила,
Ці святосяйні стяги - прапори!
Мабуть, краще і не скажеш. От би на таких творах виховувати наших дітей! Не виникали би і Крим з Донбасом. Але... маємо те, що маємо...
Хай твориться і читається.
Shevchuk відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нажаль... прапор то у нас перегорнутий! Первинно: жовтий - зверху, синій - знизу! ..."і майорить над нами синьо-жовтий і Сонця і Дніпра священий стяг!"
Вообще-то это изначально флаг Нижней Австрии. Возможно в подавстрийской Галичине к нему и такое отношение, но на Донбассе народ его всегда рассматривал как флаг оккупантов. Вешали лишь на крышах госадминистраций, ниже нельзя - порвут, сожгут и т.п.
