Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Бувають люди… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ I.Teрен, 14.09.2015 - 13:24
Особисте завжди гостріше від узагальненого, з якого і до справжньої поезії - рукою подати.Богданочка, 03.07.2015 - 00:27
Наталочко, нарешті я прочитала цей вірш! Він дуже гарний та змістовний
ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 21.06.2015 - 14:56
Так, люди бувають різні,Нерви, на жаль, не залізні. Зрада, образа і лють - Нашої слабкості суть… Юрій Цюрик, 16.06.2015 - 10:20
Всяке на життєвій ниві трапляється... Гарний, пронизаний щирими переживаннями та роздумами, вірш...
Любов Ігнатова, 16.06.2015 - 00:46
Ох, Наталонько, як ти точно все описала - вималювала! Я вже мовчу про художню красу твого вірша....
Ілея, 15.06.2015 - 23:30
Красиво-болюча ,щемна поезія...треба переболіти ...і відпустити...станете ще світлішою
stawitscky, 15.06.2015 - 22:08
Як завжди - сильно і прекрасно, але з горчинкою.Тримайтеся, ми Вас любимо! Касьян Благоєв, 15.06.2015 - 22:07
незнайомі мені мотиви у вас, як і сюжет, і відкриття - чудове, як і відчуття від прочитаного. найсерйозніша філософсько-соціальна лірика, ще й з вуст витонченого пейзажиста!бачу тепер і у вас різноманіття світу і його проявів і вірю, що поет не може не відобразити життя у всій повноті його. гарна психологічна замальовка у вишуканій, красивій словесній формі Lana P., 15.06.2015 - 21:56
...а острівки бувають різні: і колючі, і жагучі, в океані навіть грізні, та бувають і ласкаві, і думками величаві. То ж мандруйте,їх вивчайте, на ласкавих- відпочивайте. -До душі ваш вірш Н-А-Д-І-Я, 15.06.2015 - 20:56
Всі люди різні...Відчуваю, що вас хтось образив.. Я співчуваю вам, але хороших, добрих людей значно більше. Тримайтеся їх і все буде добре, Наталочко!!Патара, 15.06.2015 - 20:30
Я із ребра, а ребро те таки із глини,Стільки всього у мені намішав Творець... Хочеться взнати яка ж я в житті людина, Чи хоч хто-небудь бере мене за взірець?.. Гарнезно, Наталю, як же гарнезно!!! Ще парочку ТАКИХ ВІРШІВ і я до Франківська не їду, бо що мені там робити поряд з Вами усіма??? Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
"Люди-люди, їх мільярди, їх мільярди, хай їм грець..." (це з пісні гурту *ТНМК*). Спасибі, Сонце! Вдячна Богу, що на моєму життєвому шляху зустрілися такі світлі люди, як ти!
Микола Серпень, 15.06.2015 - 20:10
Вашій ліричній героїні тільки незвичайні зустрічаються. Можливо, справа в ній самій, можливо, в ній знаходиться все те, що вона поокремо пробуджує в других. Будьте з нею обережні...
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О!.. І як тут не погодитися? Ви - тонкий психолог. Швидше за все, ми притягуємо до себе те, що носимо глибоко в собі (можливро в іншій кількості, можливо видозмінене, але щось таки є). Дякую за влучний гумор і мудрий висновок!
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Роє, дякую Вам сердечно за симпатію до цього вірша!
Променистий менестрель, 15.06.2015 - 19:32
Гірке й солодке - завжди поряд. Переборщити можна і тим і тим. Бувають люди і злі і добрі. Як в цьому світі любов знайти?Розумний вірш Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви цілком праві. Скільки людей - стільки характерів. Важливо помітити своїх людей і триматися за них. А негативу все одно не уникнути, навіть якщо намагаєшся уникати всіляких сутичок і непорозумінь... Щиро Вам дякую за влучні слова!
Мандрівник, 15.06.2015 - 18:34
Недосконалість світу, мов жива постава,Маячить, коле наче гострий ніж, Та пише літом фарбами заграва І кличе йти у трави босоніж... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Романе, чудовий експромт! Дякую! 20-ого (в цю суботу) приходьте в *Галичину*, збираємося відмітити третю річницю *Об'єднаних словом*.
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, пане Вікторе, за такий коментар! Приємно!
Мар’я Гафінець, 15.06.2015 - 17:46
так прожито, глибоко пропущено крізь душу....і як не вчить життя болем - все одно серце рветься збудити той дев"ятий вал....Дуже красива поезія!
|
|
|