З Чернігівських, далеких я країв,
Де воля над землею вільно бродить,
Жита і пшениці де щедро родять,
Чарують небо співом солов’ї.
Я з тих країв, де трохи інший світ,
Творив красу де гетьман Скоропадський,
Моїх батьків зросли де мати й батько,
Й калини щедро пахне диво-квіт.
Я з тих країв, де стогне в праці люд,
Розхристані вітри в полях гуляють,
Зозулі парк, відомий, забавляють,
І особливо яблуні цвітуть.
Я з тих країв, Шевченко де гуляв
І прославляв Качанівку й Іржавець,
Черствого хліба чорного окраєць
Собі з народом з’їсти дозволяв.
Я з тих країв, де доброта – без дна,
То є земля моєї України:
Поля і гори де, і ріки, і долини,
Де всі живуть, немов одна рідня.
21.12.2013.
Ганна Верес
