Мабуть вже й востаннє
почула я твоє"люблю"
сьогодні вночі десь між боротьбою з Волдемортом
та подорожах в часі на синій бутці
все дуже швидко змінювалось
ми бігли на чергову місію
і тут ти зі своїм "люблю"
я одразу і не второпала
кажу та ні
ти щось переплутав
ти не любиш
причому давно
а ти понуро опустив голову
почав виправдовуватись
що то все випадково
то все твої страхи
невпевненість в собі
в нас
ми стояли отам десь на межі всесвіту
майже поцілувались
раптово почався наступ
прийшлось відбиватись від підступних даликів
та залишилось непоборне усвідомлення
розуміння того
що поодинці ніколи не вдасться
побороти
ні волдеморта
ні даликів
ні свої страхи
ранок
де ж ти був весь цей час
забери свою книгу
а будку
вона моя