Про мамину вишню і мамину хату,
Про мамині руки і мами тепло –
Співалось про це і писалось багато,
Лиш мало про мамине серце було.
О мамине серце, велике і щедре,
В тобі уміщаються біль і любов,
За це ти готове бороться й померти,
Щоб в дітях своїх відродитися знов.
О мамине серце, до всього чутливе:
До щирості й фальші, добра і біди –
Воно незвичайне, тонке і вразливе,
Для нього і час, і терпіння знайди!..
О мамине серце й матусине слово,
Єдине і мудре, як мама одна,
Коли й не стає, то вже голосом крові
Нас вчить, стереже з того світу вона…
О мамине серце!..
Ганна Верес