І навіщо цей дощ
У лагунах тропічної спеки?
І навіщо цей грім, із потужністю в сто децибел?
Звідки взявся цей шторм?.. чи згадаєш, готичні смереки-
Наш забутий притулок…
що ж сталося з нами тепер?
По коліна в воді
Ти стоїш, де розбитої шхуни
Розлетілись уламки... і хвиля гойдає стерно…
Перламутрові риби (вони ж – охоронці лагуни)
У магічному танго
мене опускають на дно…
Чи можливо зібрати
Розсипані перли руками?
Де мені кожен рух, кожен порух – це поступ углиб?!!
Під гарячим тропічним дощем ти приходиш до тями…
Я дивлюся у вічі
........німих..... фіолетових риб…
і, русалка, пливу...
ти забудеш мене на світанку...
буде інша з тобою обручку і ложе ділить...
ну, а я... півпрозорою піною стану...
чуєш: море щоніч моїм голосом тужно шумить...
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ох, то тепер що, вслід за ніжністю ще й потопельницю воскрешати?
Ви просто як Джордж Мартін,розійшлися на тижні не на жарт - нищите нещадно все живе Гарно, Наталю !
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
та хто сказав,що вона-потопельниця,Тарасе? русалка,яка залягла на дно... а зможете витягнути її звідти?