Для чого зайвий раз псувати нерви, для чого
Постійно кричати? Й лише
У відповідь чути брудне та холодне,
Лягати спати з думками, не зімкнувши очей.
Для чого ти душу відкрила? Щоб той,
хто морально сильніший зґвалтував твої мрії, і
Розмазав по стінці, забудь, це все сон,
Не гніти пам'яті силу.
Це лише чорно-білий папір,
Який легко скрутити й жбурнути в смітник що поблизу,
Та яким би не був смак правди терпкий,
Край солодкого, любий, не треба, не злизуй.
Ти озернешся назад, спогади візьмуть своє, і хоч знову
Ти повториш помилку, як з кінофільму сумного,
Але не продовжиш з собою дискусійну розмову,
Бо ж для чого псувати нерви, для чого?
